Новини виробників
- Головна
- Прес-центр
- Новини виробників
- Тренди ринку чилерів та вентиляційного обладнання
ЯПОНІЯ: На тлі активного просування політики декарбонізації в Європі та інших регіонах увага знову зміщується до чилерних систем, що працюють на циркуляції води та здатні забезпечувати як охолодження, так і нагрівання.
Прикладні системи складаються з теплогенеруючого чилера та повітряного обладнання (вентиляційних установок для обробки повітря, фанкойлів), а також з насосів для подачі охолодженої та нагрітої води, трубопроводів, градирень для відведення тепла та інших допоміжних елементів. Вартість чилерного комплексу суттєво залежить від характеристик конкретного проекту.
Світовий попит на вентиляційні установки обробки повітря та фанкойли близький за обсягом до попиту на самі чилери у грошовому вимірі. При цьому існують регіональні особливості — наприклад, значно вищий рівень поширення вентиляційних установок обробки повітря в Європі порівняно з Південно-Східною Азією.
Центри обробки даних є критично важливими для різних секторів економіки та відповідають на потреби цифрової трансформації. Водночас їх високе енергоспоживання та тепловиділення формують значні технічні виклики.
Сектор ЦОД характеризується надзвичайно швидким технологічним прогресом: системи охолодження модернізуються приблизно кожні 4–5 років. Це стимулювало розвиток відцентрових, гвинтових та спіральних чилерів.
Хоча лідером ринку залишаються повітряні чилери, частка водяного охолодження невпинно зростає.
Охолодження ЦОД швидко переходить від повітряної до рідинної технології. Через це блоки розподілу охолоджувальної рідини (CDU) опинилися у центрі галузевих дискусій. Особливу увагу привертає здатність таких блоків забезпечувати миттєвий перезапуск: стандартною вимогою є повне відновлення роботи протягом трьох хвилин після вимкнення. Зазвичай цього досягають завдяки чилерам з магнітними підшипниками, які останніми роками стали типовим вибором для повітряних рішень у ЦОД.
Координація між CDU та чилером є необхідною для більшості рідинних систем, тому очікується подальше зростання попиту на чилери.
Загальний тренд ринку зміщується у бік обладнання великої продуктивності — приблизно 1000–1500 тон. Однак інфраструктура енергопостачання та водозабезпечення для таких систем нерідко не встигає за розвитком попиту, формуючи "вузькі місця". У зв’язку з цим прогнозується розширення співпраці між виробниками серверного обладнання та охолоджувальних систем.
Чилери з водяним охолодженням також створюють проблеми — у країнах з обмеженими водними ресурсами вони можуть бути непридатними. Крім того, спостерігається нестача інженерів, здатних проєктувати та експлуатувати подібні рішення.
У Європі та США питання охолодження ЦОД вирішуються шляхом впровадження нових будівельних стандартів та фінансування екологічно орієнтованих технологій.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні триває стрімке зростання ринку, при цьому децентралізація стає одним з ключових трендів. Китай демонструє збільшення попиту на ЦОД та охолодження високої щільності, що сприяє поширенню рекового охолодження.
Ринок продовжує розвиватися в напрямку безмасляних рішень, зокрема завдяки швидкому прогресу в технологіях магнітних та газових підшипників.
Магнітні підшипники цінуються за енергоефективність, низький шум, економічну доцільність та універсальність. Такі чилери застосовуються у ЦОД, комфортному кондиціюванні, технологічному охолодженні, теплових насосах та промислових процесах. Вони можуть працювати з повітряним або водяним охолодженням конденсаторів і підтримують різні холодоагенти.
Азія утримує понад 40% світового ринку відцентрових чилерів з магнітними підшипниками. До ключових ринків належать Китай, Сінгапур, Таїланд, Німеччина, Франція, Велика Британія, США, Канада, Бразилія та Австралія.
Завдяки високому ступеню підйому повітряні відцентрові чилери на магнітних підшипниках можуть працювати як теплові насоси у більшості країн Європи, що формує значний потенціал для ринку та стимулює його зростання. Низка азійських виробників активно експортує такі рішення в Європу.
Запровадження холодоагентів з низьким GWP, таких як R1234ze (A2L) та негорючий R515B (A1), додатково сприяло поширенню ринку магнітних підшипників. Модульність дозволила випуск чилерів із більшою продуктивністю, що забезпечує конкуренцію з традиційними відцентровими моделями.
Газові підшипники використовують парову плівку для левітації ротора, що забезпечує високу швидкість, точність, мінімальне тертя та економічність. Хоча їх продуктивність поступається магнітним підшипникам, вдосконалення конструкції (зокрема збільшення порожнистих шпинделів) підвищує стабільність та коефіцієнт тиску. Газові підшипники — відносно нова технологія для відцентрових компресорів, але демонструють значні перспективи.
Вихід безмасляного відцентрового компресора Copeland на 450 тон з газо-підйомними підшипниками динамічного тиску став проривом у галузі. Модель працює на 46 800 об/хв з коефіцієнтом тиску 6,5 — результат, що перевищив попередні межі.
Теплові насоси стають дедалі важливішим механізмом електрифікації опалення будівель замість нафти та газу, що сприяє скороченню викидів вуглецю. Різні типи чилерів можуть функціонувати як теплові насоси.
Попит на теплові насоси залишається високим, хоча у ряді країн субсидії були частково скорочені, що призвело до накопичення значних запасів побутових моделей повітря–вода, зокрема в Польщі та Німеччині. Переналаштування виробництва та відшкодування інвестицій створили складності для індустрії, однак комерційний сегмент продовжує зростати. Активно розширюється використання промислових теплових насосів та централізованих теплових систем.
Гідрофторвуглеці в ЄС будуть поступово виведені до 2050 року з обмеженням квот на виробництво. Обладнання на HFC, включаючи холодильники та чилери, підлягатиме забороні. Під заборону потраплять також теплові насоси та системи кондиціювання із високим GWP. Крім того, вводяться штрафи та механізми розширеної відповідальності виробника (EPR).
Невеликі чилери, традиційно популярні в Італії та країнах Півдня Європи, тепер поширюються по всьому континенту. Їхній ринок зростає швидше, ніж сегмент VRF та інші альтернативи. Такі чилери використовують у комерційних цілях та ЦОД різних країн.
Частка R290 поки залишається низькою. Перехід буде плавним через вимоги безпеки та дефіцит техніків. Німеччина вже налагодила розробку гвинтових компресорів на R290.
Водночас очікується, що високопродуктивні гвинтові та відцентрові моделі перейдуть на HFO-холодоагенти.
Інверторні технології та високопродуктивні чилери привернули підвищену увагу на фоні декарбонізації. Інвертори значно підвищили ефективність гвинтових та відцентрових водяних систем, що спричинило зростання попиту у мегапроектах, охороні здоров’я, централізованому охолодженні, ЦОД, ESCO-проектах та ін.
Глобальна урбанізація стимулює будівництво "розумних міст" з особливими локальними вимогами. Високоефективні ЦОД та станції централізованого холоду створюють додаткові можливості для ринку.
Модульні спіральні чилери зайняли вагому частку сегменту невеликих систем. Повітряні спіральні чилери мають ключові переваги над водяними у регіонах з дефіцитом води або вимогами щодо інсталяції. Впровадження інверторів значно збільшило їхню ефективність, що зміцнило конкурентоспроможність.
Спіральні системи понад 7 к.с. демонструють стабільне зростання, а потужні повітряні моделі з тепловими насосами формують потенціал ринку. Модульні чилери потужністю 45–70 тон демонструють особливо високі темпи. Розширюється використання модульних систем понад 100 тон, що частково заміщує водяні гвинтові чилери.
Виробники компресорів розширюють лінійки до 40–50 к.с. для CAC, а інверторні рішення вже вийшли з 20 на 30 к.с. Очікується подальше зростання ринку спіральних компресорів. Такі системи все частіше використовуються як низькотемпературні теплові насоси.
Попит на покращену якість повітря у будівлях — лікарнях, громадських спорудах, транспорті — стимулює зростання ринку вентиляційних установок обробки повітря та фанкойлів.
Моніторинг та тестування повітря стане базовою вимогою для вентиляційних систем. Використання даних у режимі реального часу дозволить автоматично регулювати приплив свіжого повітря, повітрообмін і фільтрацію. У грудні 2021 року ЄС запропонував включити високу якість внутрішнього повітря до переглянутої Директиви EPBD щодо енергетичної ефективності будівель. Оновлена EPBD, що набрала чинності у травні 2024 року, спрямована на модернізацію існуючих будівель, підвищення темпів реконструкції, покращення IAQ та цифровізацію енергетичних систем. Директива вимагає нульових викидів для нових будівель до 2030 року, а для державного сектору — до 2028 року.
Будівлі є одним з найбільших джерел викидів CO₂, тому країни змінюють підходи до проєктування та експлуатації. ЄС сформував дорожню карту, що вимагає досягнення високої енергоефективності нових та реконструйованих будівель до 2050 року. Швидко розвиваються "розумні міста" в Європі, Японії, Китаї, Сінгапурі та інших країнах, інтегруючи системи централізованого охолодження та опалення. Стимули підтримують розвиток зеленого будівництва.
Країни нарощують частку відновлюваної енергії та впроваджують теплові насоси різних типів. Очікується розширення використання екологічних холодоагентів, енергоефективних кондиціонерів та просунутих систем охолодження й опалення на рівні будівель та цілих районів. Ці заходи сприятимуть формуванню суспільства з нульовими викидами.
