Новини виробників
- Головна
- Прес-центр
- Новини виробників
- Огляд європейського ринку кондиціювання повітря за 2025 рік
У 2025 році європейський ринок кондиціонерів повітря продемонстрував помірне зниження під сукупним впливом кліматичної нестабільності, економічного тиску та триваючих регуляторних змін.
Пониження температур на початку року призвело до ослаблення споживчої активності. Водночас періодичні хвилі спеки, що розпочалися з червня, суттєво активізували попит на кондиціонери, частково компенсувавши загальне падіння ринку. Кліматична ситуація істотно відрізнялася залежно від регіону: у Південній Європі спостерігалися тривалі періоди інтенсивної спеки, тоді як північно-східні регіони зіткнулися з прохолоднішою та вологішою погодою, що негативно позначилося на продажах у піковий сезон. Раптові шторми та різке зниження температур порушували ринкову динаміку, а зростання тарифів на електроенергію під час спекотних періодів стримувало нові інвестиції у системи кондиціювання повітря.
Високі процентні ставки й надалі чиняли тиск на житлове та комерційне будівництво, обмежуючи можливості органічного розширення ринку. У сегменті кондиціонерів повітря внесок нових будівельних проєктів був незначним, тоді як основним джерелом попиту стали програми заміни та модернізації наявного обладнання, що забезпечили помірне зростання.
Регламенти з енергоефективності та програми субсидування частково підтримали оновлення парку обладнання. Водночас логістика через Суецький канал продовжувала працювати із затримками на тлі регіонального конфлікту, що подовжувало строки постачання та посилювало тиск на ланцюги поставок.
У підсумку по всій Європі ринки побутових і напівпромислових кондиціонерів повітря зафіксували незначне однозначне скорочення порівняно з попереднім роком.
Європейський ринок кондиціювання повітря вирізняється високим рівнем структурної різноманітності. У країнах Західної Європи споживачі переважно орієнтуються на моделі середнього та преміального сегментів, тоді як у Східній Європі попит здебільшого зосереджений на бюджетних рішеннях.
Історично Європа не належала до регіонів із високою залежністю від кондиціювання повітря, а основний попит був сконцентрований у країнах Середземномор’я. Проте рекордні хвилі спеки останніх років суттєво розширили сферу застосування кондиціонерів. У країнах помірних широт, де раніше рівень ринкового проникнення був низьким, дедалі спекотніше літо прискорює формування сталого попиту. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальна кількість кондиціонерів, що використовуються в Європі, до 2050 року сягне 275 млн одиниць, що більш ніж удвічі перевищує показник 2019 року.
Водночас рівень проникнення побутових кондиціонерів у Європі й досі залишається нижчим за 20%. Під час раптових хвиль спеки така низька забезпеченість підвищує ризики для здоров’я людей похилого віку та інших вразливих груп населення, посилюючи сприйняття кондиціювання повітря як превентивної та життєво необхідної інфраструктури.
Виробничі потужності з випуску побутових і напівпромислових кондиціонерів у Європі зосереджені переважно в Бельгії, Чеській Республіці, Франції, Італії, Польщі, Іспанії, Туреччині та Великій Британії. Хоча європейське виробництво дозволяє скорочувати терміни виконання замовлень, його собівартість суттєво вища порівняно з Азією. У результаті регіон і надалі значною мірою залежить від азійського імпорту, що формує імпортно орієнтовану структуру постачань.
Теплові насоси типу «повітря-повітря» активно набирають популярності та стали важливим чинником попиту на заміну обладнання на низці європейських ринків. Порівняно з системами типу «повітря-вода» такі рішення мають виразні цінові переваги, що поступово змінює споживчі звички. Європейські споживачі стають дедалі більш відкритими до впровадження цих технологій.
У Північній Європі теплові насоси типу «повітря-повітря» особливо популярні в перехідні сезони завдяки зручності використання та швидкому нагріванню приміщень. У Південній Європі, зокрема на популярних туристичних напрямках, таких як Італія та Іспанія, побутові кондиціонери традиційно застосовувалися переважно для охолодження. Проте в сегменті готелів, ресторанів і кафе дедалі частіше використовуються системи «повітря-повітря» і для опалення.
Зростання вартості електроенергії додатково підвищує інтерес до високоефективних кліматичних установок. Одночасно подорожчання сировини продовжує збільшувати виробничі витрати, а зниження купівельної спроможності споживачів сприяє швидкому зростанню попиту на конкурентні за ціною кліматичні продукти на чутливих до вартості ринках Південної Європи.
Глобальний лідер галузі Daikin утримує провідні позиції як у житловому, так і в комерційному сегментах. За ним слідують Mitsubishi Electric, а також MHI Thermal Systems, Panasonic, Carrier і General. У сегменті одиночних спліт-систем домінують Daikin і Mitsubishi Electric, за якими йде Samsung. На ринку мульти-спліт систем Daikin зберігає значну перевагу, тоді як Mitsubishi Electric впевнено утримує другу позицію.
MHI Thermal Systems постачає до Європи переважно продукцію, виготовлену в Таїланді, та займає сильні позиції у Франції, Німеччині й Нідерландах. Компанія General має вагому частку ринку у Франції, Греції та Іспанії, головним чином завдяки присутності у великих роздрібних мережах.
Використовуючи високу впізнаваність брендів споживчої електроніки, LG і Samsung активно розширюють свою присутність на ринку кондиціонерів. LG посилює позиції у Франції та Німеччині, тоді як Samsung суттєво наростив частку ринку в Іспанії.
Китайські виробники швидко зміцнюють свої позиції як ключові конкуренти. Haier входить до числа провідних постачальників у сегменті монтажних послуг в Італії та на роздрібному ринку Іспанії. Компанії Gree, Midea та TCL демонструють стрімке зростання в країнах Південної Європи.
Компанія Gree вивела на європейський ринок настінні кондиціонери серії Airy R, нові моделі на базі холодоагенту R290, низьковуглецеві рішення, зокрема теплові насоси Versati V ATW, фотоелектричні системи, рішення для накопичення енергії та осушувачі повітря.
Carrier і надалі переважно орієнтується на імпорт із Таїланду, доповнюючи його поставками з Китаю та Японії для задоволення регіонального попиту. Водночас компанія розпочала виробництво теплових насосів типу «повітря-вода» та комерційних кондиціонерів у Польщі ще у 2021 році.
Європа продовжує посилювати вимоги Регламенту щодо фторвмісних холодоагентів (F-gas), приділяючи особливу увагу початковим питанням безпеки, пов’язаним із займистістю холодоагенту R290.
Наразі лише обмежена кількість виробників офіційно запустила на європейському ринку спліт-системи, що працюють на R290. Китай експортує до Європи значні обсяги мобільних кондиціонерів на цьому холодоагенті, однак постачання спліт-систем R290 залишаються обмеженими та становлять лише кілька тисяч одиниць, переважно для проєктних рішень, а не масового ринку.
Використання холодоагенту R32 активно зростає в сегменті малих систем. Очікується, що рівень його проникнення перевищить 90% у побутових спліт-системах і 80% у мобільних кондиціонерах у Європі, за винятком росії та сусідніх країн. Водночас залишається відкритим питання, чи зможе R32 виконувати роль довгострокового рішення. Відповідно до Регламенту F-gas теплові насоси типу «повітря-повітря» потужністю менше 12 кВт із використанням R32 будуть заборонені з 2027 року, і низка виробників закликає до перегляду механізму квотування з метою забезпечення більш плавного переходу.
Данія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Швеція спільно подали пропозицію до Європейського агентства з хімічних речовин (ECHA) щодо обмеження пер- та поліфторалкільних речовин (PFAS), включаючи окремі гідрофторвуглецеві та гідрофторолефінові холодоагенти, в межах законодавства REACH.
Це питання привернуло значну увагу в усьому світі та продовжує активно обговорюватися. Поточна ініціатива передбачає повну заборону PFAS через їхню надзвичайну стійкість і доведену токсичність, з обмеженими винятками за умови жорсткого контролю викидів навіть у випадках відсутності альтернатив. Комітет із соціально-економічного аналізу (SEAC) має надати остаточний висновок щодо цієї заборони в країнах Європейського Союзу у 2026 році.
Європейські вимоги EcoDesign для кондиціонерів спрямовані на підвищення енергоефективності обладнання та зменшення його впливу на довкілля. Регламент встановлює мінімальні стандарти енергетичної ефективності (MEPS) для кліматичної техніки.
Енергоефективність: визначає мінімальні значення сезонного коефіцієнта енергоефективності SEER для режиму охолодження та SCOP для режиму опалення.
Рівень шуму: встановлює максимально допустимі рівні звукової потужності для забезпечення більш тихої роботи кондиціонерів.
Інформація про продукт: виробники зобов’язані надавати детальну інформацію про продукцію, зокрема щодо споживання енергії, показників ефективності та рівня шуму. Ці дані зазвичай відображаються на енергетичних етикетках.
